Ольга Решетилова (Кобилинська) — українська правозахисниця, журналістка та перша військова омбудсменка України. Нижче наведено її біографію, освіту, хронологію професійного шляху від роботи в медіа й волонтерства до державної служби, напрями діяльності МІПЛ, відомості про родину та способи звернення до Офісу військового омбудсмана.
Ранні роки, освіта та початок журналістської діяльності
Ольга Олегівна Решетилова, у шлюбі Кобилинська, народилася 6 вересня 1985 року в Житомирі. Середню освіту здобула в Житомирському обласному педагогічному ліцеї. Після цього вступила до Національного університету «Острозька академія», де навчалася за спеціальністю «політологія».
Перший професійний досвід Ольга Решетилова здобула в «Острозькій академії», де очолювала відділ зв’язків із громадськістю. На цій посаді вона працювала з комунікаціями університету, взаємодією з медіа та публічним представленням навчального закладу.
Журналістський етап її кар’єри був пов’язаний із газетою «День». Протягом п’яти років Решетилова працювала редакторкою відділу кореспондентської, або регіональної, мережі. Пізніше, у 2016–2017 роках, вона була спеціальною кореспонденткою видання Grani.Ru та висвітлювала судові процеси над українськими політичними в’язнями в Росії, зокрема справи Миколи Карпюка і Станіслава Клиха.
Цей досвід сформував її подальшу спеціалізацію: роботу з документами, свідченнями та матеріалами про переслідування українців. Журналістська діяльність стала основою для переходу до правозахисної роботи й розслідування порушень прав людини.
Громадський сектор: «Повернись живим», УГСПЛ та створення МІПЛ
У 2014–2015 роках Ольга Решетилова була співзасновницею та координаторкою благодійного фонду «Повернись живим». Фонд вона створювала разом із Віталієм Дейнегою, Вікторією Стократюк і Тетяною Ромах. Робота була пов’язана з волонтерською допомогою українським військовим, які перебували в зоні бойових дій.
Перехід від польового волонтерства 2014 року до системної міжнародної фіксації воєнних злочинів заклав основу для сучасного підходу до захисту прав українських військових. У цьому напрямі поєдналися практична допомога армії, правозахисна робота та документування порушень, які мали значення для українських і міжнародних інституцій.
Після роботи у фонді Решетилова була менеджеркою проєктів в Українській Гельсінській спілці з прав людини. Ця діяльність поглибила її досвід у сфері захисту прав людини та підготовки правозахисних проєктів.
У вересні 2016 року Ольга Решетилова разом із Марією Томак стала співзасновницею та координаторкою громадської організації «Медійна ініціатива за права людини» (МІПЛ). Організація документувала воєнні злочини, розслідувала порушення прав людини в зоні бойових дій і працювала над захистом прав військовополонених та цивільних заручників.
У 2019 році Решетилова входила до складу конкурсної комісії з обрання голови Національного агентства з питань запобігання корупції. Участь у цій процедурі стала окремим напрямом її роботи в державному та антикорупційному секторі.
Державна служба та посада Військового омбудсмана України
30 грудня 2024 року Ольгу Решетилову призначили Уповноваженою Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Призначення було оформлено Указом Президента України № 886/2024. Ця посада стала перехідною ланкою до створення окремої інституції, зосередженої на правах військових і їхніх родин.
19 вересня 2025 року Указом Президента України № 691/2025 створили Офіс Військового омбудсмана. У середині жовтня 2025 року Ольга Решетилова стала першим в історії України Військовим омбудсманом. Офіс повноцінно розгорнув операційну роботу на початку 2026 року та функціонував як постійна інституція.
Військовий омбудсман спеціалізується на питаннях сектору безпеки й оборони. До кола таких питань належать умови проходження служби, грошові виплати, медична допомога, реабілітація, дисциплінарні провадження та інші можливі порушення прав військовослужбовців. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини має ширший загальногромадянський мандат, тоді як військовий омбудсман працює передусім із проблемами військових, ветеранів у межах визначених повноважень та членів їхніх сімей.
| Період | Посада / Організація | Основний напрям діяльності |
|---|---|---|
| До 2014 року | Національний університет «Острозька академія» та газета «День» | Зв’язки з громадськістю та редакторська робота |
| 2014–2015 роки | Благодійний фонд «Повернись живим» | Співзаснування фонду та волонтерська допомога фронту |
| 2016–2024 роки | ГО «Медійна ініціатива за права людини» | Координація організації та розслідування воєнних злочинів |
| Грудень 2024 – жовтень 2025 року | Уповноважена Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей | Підготовка державних підходів і нормативної бази для захисту прав військових |
| Із жовтня 2025 року, у 2026 році | Військовий омбудсман України | Інституційний захист прав військовослужбовців та їхніх родин |
Таким чином, державна посада Решетилової стала продовженням її попередньої роботи з військовими, полоненими, цивільними заручниками та постраждалими від війни. Набутий у журналістиці й правозахисті досвід визначив практичний характер її роботи в новій інституції.
Родина та особисте життя
Ольга Решетилова народилася у вересні 1985 року, тому у 2026 році їй 41 рік. Її дошлюбне прізвище — Решетилова, а офіційне прізвище у шлюбі — Кобилинська. У публічному просторі найчастіше використовуються прізвище Решетилова або подвійне найменування Решетилова (Кобилинська).
Чоловік Ольги — Ігор Володимирович Кобилинський. У подружжя двоє синів — Назарій та Остап. Ці відомості становлять основну публічно доступну частину інформації про її особисте життя.
Як державна службовиця Ольга Решетилова подає щорічну декларацію доходів і майна до Національного агентства з питань запобігання корупції. Декларування відбувається відповідно до вимог антикорупційного законодавства України, а конкретні відомості слід перевіряти в Єдиному державному реєстрі декларацій.
Як звернутися до Офісу військового омбудсмана
До Офісу військового омбудсмана можуть звертатися військовослужбовці, ветерани в межах компетенції інституції та члени сімей захисників. Підставою для звернення можуть бути невиплата або затримка грошового забезпечення, порушення права на медичну допомогу чи реабілітацію, неналежне проведення службового розслідування, а також затримка з наданням статусів і необхідних довідок.
Для звернення потрібно коротко описати обставини справи, зазначити підрозділ або орган, дії якого оскаржуються, і додати наявні документи. Контактні реквізити, телефон та електронну адресу слід перевіряти на офіційному порталі Офісу, оскільки вони можуть оновлюватися.
- Офіційний портал: електронна форма подання скарг і звернень на сайті інституції.
- Гаряча лінія: телефонний зв’язок для оперативних консультацій військових та членів їхніх родин.
- Письмове звернення: надсилання офіційної кореспонденції на поштову адресу Офісу омбудсмана.
- Електронна пошта: направлення документів і матеріалів службових перевірок для правової оцінки.
До звернення краще додавати копії рапортів, відповідей командування, медичних документів, довідок та інших матеріалів, які підтверджують описані обставини. Оригінали документів не слід надсилати без окремої потреби — їх варто зберігати у себе.